У цій пісні виконавці "Время и Стекло" описують інтенсивний, але складний романтичний досвід, пов'язаний з любов'ю та розлученням. Лірична героїня розповідає про свої почуття, які вона порівнює з чорною болючою любов'ю та білим димом, що символізує її спроби знайти втіху та втечу в танці. Вона зображує свою пристрасть як щось токсичне та палке, що може як палити, так і заспокоювати.
У пісні є виразний контраст між бажанням перебувати з коханою людиною та реальністю їхньої відсутності, що залишає її самотньою серед диму на танцполі. Це викликає почуття відчаю та питання про вину у розставанні. Дим у пісні слугує метафорою невловимості та змінності почуттів, а також бар'єром між минулим та теперішнім.
Пісня переплітає тугу за минулим із надією на зцілення через танець, хоча й усвідомлює, що це лише тимчасове полегшення. Кінцева картина з танцюючою героїнею серед диму на танцполі стає сильним образом, що підкреслює одночасність присутності та відсутності кохання, як дим, що огортає, але не зігріває.