Пісня "Але сльози солоні твої на долонях моїх" виконавця Время и Стекло переплітає метафори та емоції, розкриваючи глибокі переживання ліричної героїні. Вона говорить про бурхливі почуття, які нагадують отруйний полин, символізуючи гіркоту та біль у відносинах. Порівняння любові з чорним болем та білим димом підкреслює контраст між внутрішніми переживаннями та зовнішнім вираженням емоцій.
Описуючи себе у стані "віброрежиму", героїня прагне близькості з об'єктом своїх почуттів, але її бажання залишається невиконаним. Ця нереалізована потреба у взаємності відображається через образи диму і танцполу, де дим стає перешкодою для з'єднання, символом недосяжності та ілюзії.
Головний рефрен пісні, що повторюється, акцентує на почутті самотності серед натовпу та бажанні ділити радість танцю зі спеціальною людиною. Трагічним виходом стає розуміння, що кохання, як і дим, може бути оманливим і непостійним, залишаючи лише розчарування та запитання про причини одинокості.
У заключній частині, метафора диму, що створює туман у голові, вказує на заплутаність емоцій та нездатність знайти вихід зі стану розгубленості. Кохання описується як солодкий дурман, що манить і одночасно зводить нанівець будь-яку здатність до раціонального мислення. Це підсумовує загальну атмосферу пісні, де глибока пристрасть переплітається з гіркотою втрати та невиконаних бажань.