Пісня "Як це хочеш назви але тільки не йди назавжди у цей дим" виконавця Время и Стекло занурює слухача у глибини складних емоційних переживань, які виникають на тлі любовних відносин. Лірична героїня порівнює свою любов до об'єкта почуттів з двома кольорами – чорним і білим, що символізує дуалістичність переживань: біль і страждання, а з іншого боку – сильне бажання бути поруч з коханою людиною.
В основі тексту лежить метафора диму, яка переплітається через увесь твір. Дим тут є одночасно притулком і перешкодою, образом самотності та неможливості досягти бажаного. Лірична героїня хоче танцювати з коханою людиною, але замість цього опиняється одна серед диму, що символізує її внутрішню порожнечу і розчарування.
Звернення до диму як до живої істоти підкреслює внутрішній конфлікт героїні та її спроби впоратися з емоційними труднощами. Вона одночасно ненавидить дим за те, що він є символом її самотності, але й звертається до нього за захистом від реальності. Кохання, подібно до диму, представлене як щось неуловиме та змінне, що може обіцяти солодкість, але залишити лише туман і плутанину у голові.
Таким чином, пісня розкриває глибокий внутрішній світ героїні, її боротьбу з власними почуттями та сприйняттям реальності через призму любовних відносин. Співвідношення між бажаним і реальним, між внутрішнім світом і зовнішніми обставинами виявляється складним і болісним процесом.