Після ДощуПо Часу Де Я Йшов Відчувши Щастя

Пісня "По часу де я йшов відчувши щастя" гурту "Після Дощу" пронизана глибокими емоціями та роздумами про втрату, ностальгію за минулим і боротьбу з внутрішніми демонами. Автор висловлює сильну тугу за часами, коли він відчував щастя, за тими моментами, коли життя здавалося простішим і не обтяженим тягарем сучасних випробувань. Відчуття щастя, про яке йде мова, пов'язане з внутрішнім спокоєм і відсутністю тривожності, яка сьогодні переслідує автора, змушуючи його відчувати себе відірваним від минулих днів радості.

У другому абзаці розкривається боротьба з власними думками та спогадами, які постійно нав'язуються, приносячи не лише ностальгію, а й біль від усвідомлення втрачених можливостей та моментів. Це роздуми про те, як минуле впливає на сьогодення, ізолюючи від поточних радощів і занурюючи в глибину своїх мрій та бажань. Автор звертається до метафори малювання своїх снів і бажань, як способу втекти від реальності, знаходячи уявне притулок у світі, де панують любов і краса, незважаючи на неодмінну присутність смерті та болю.

Останні рядки пісні відображають дуалізм існування, де кожна людина намагається знайти баланс між боротьбою та любов'ю, між втратою та прагненням до щастя. Автор не просто сумує за минулим; він шукає зв'язок між минулим і майбутнім, між реальністю, що болить, і мріями, що лікують. Це пісня про пошук втраченого щастя в глибинах власної душі та про спроби відновити зв'язок з тим, що колись було джерелом радості та надії. Це сповідь про внутрішні переживання, які залишаються невидимими для зовнішнього світу, але які незмінно формують сутність людини.