У цій пісні виконавець "Після Дощу" висловлює свою ностальгію та сильну тугу за минулим, за тими часами, коли він відчував щастя. Ліричний герой згадує період, коли його життя було спокійніше, і він не відчував стресу або нервового напруження, що зараз пульсує в його зап'ястях. Ця туга за минулим сповнена суму та відчуття втрати, з яким важко впоратися.
В тексті пісні є образи, які показують внутрішній конфлікт та спроби ліричного героя знайти утеху або відволіктися від болючих спогадів. Зокрема, він згадує моменти, коли він намагається втекти від переслідуючих його думок, замкнувшись в собі і зосередившись на малюнках своїх снів та бажань. Ці малюнки снів символізують спроби зберегти в пам'яті щасливі моменти або втілити недосяжне в реальність.
Автор пісні через метафори зорів, що малюють в небі битву між смертю та любов'ю, ділиться своїми роздумами про невідворотність втрати, але й про красу та важливість любові та життєвих моментів, які залишають в серці незабутній слід. Ця пісня - глибокий особистісний вираз, що розкриває тугу за минулим, боротьбу з внутрішніми демонами та надію на те, що спогади про щастя можуть дати сили продовжувати жити. Це історія про складність сприйняття втрати та важливість збереження в серці світлих моментів життя.