У цій пісні "Після Дощу" відображається глибоке відчуття ностальгії та суму за минулим, за часами, коли життя відчувалося по-справжньому, коли емоції були яскравими та не затьмарені повсякденними турботами. Автор згадує моменти щастя, спокою, коли не було відчуття тривоги чи напруження, що стискає зап'ястя. Він виражає тугу за тими моментами, коли життя здавалося легким та безтурботним, і водночас відчуває, що цей час назавжди втрачено.
Зіткнувшись із викликами та проблемами сучасності, з ностальгією думаючи про минуле, автор намагається віднайти утечу в своїх снах і фантазіях, де можливо все те, за чим він сумує. Він малює у своїй уяві картини, де знову може відчути радість і спокій, що вже здаються недосяжними у реальному житті. Ці мрії стають для нього вікном у втрачений світ, де він може хоча б на мить знову знайти свій внутрішній спокій.
Пісня торкається універсальної теми пошуку внутрішньої гармонії та змісту життя у світі, що постійно змінюється. Вона резонує з відчуттям втрати та пошуку себе, що є актуальним для багатьох. Меланхолійна та водночас надихаюча, ця пісня закликає не забувати про мрії та цінувати моменти щастя, які ми переживаємо.