Пісня "В цьому світі є стільки різних версій де я міг би жити ніби на веселці" виконавця Після Дощу занурює слухача у глибини рефлексій про особисті переживання, сум за минулим та пошук сенсу у сьогоденні. Ліричний герой висловлює тугу за часами, коли він відчував щастя, за моментами спокою, вільними від тривог та нервового напруження. Ця ностальгія за минулим викликає бажання повернутися до тих часів, хоча реальність безжально нагадує, що повернення неможливе.
У моменти, коли минуле починає обтяжувати думками, коли спогади викликають хвилю емоцій, ліричний герой знаходить утіху у своїх мріях та уяві. Він "малює" своїми снами ідеальний світ, де можливе все те, за чим він сумує, де він може втекти від реальності, що його оточує. Ці сни стають для нього віддушиною, місцем, де він може знайти спокій та відпочинок від зовнішнього світу.
Зображення у пісні образів снів і зірок на небі символізують безмежність уяви та можливості любові та смерті, підкреслюючи вічну боротьбу між цими двома крайностями життя. Через ці образи автор підкреслює силу почуттів, що здатні перенести людину через найскладніші життєві випробування, надихаючи на продовження шляху навіть у найтемніші часи. Пісня стає медитацією на тему особистісного зростання, самоідентифікації та непереможної сили духу, що знаходить вихід у мистецтві, мріях та надіях на краще майбутнє.