Пісня "Тих для кого кожні кроки" виконавця "Після Дощу" занурює слухача в глибоку рефлексію про втрачене щастя та спогади, які викликають ностальгію. Ліричний герой висловлює сум за минулим, за тими моментами, коли він відчував справжнє щастя і спокій, відсутність тривоги та нервового напруження. Це бажання повернутися до пережитого, до відчуття легкості та безтурботності, що зараз здається недосяжним.
У пісні підкреслюється внутрішня боротьба та спроби ізолювати себе від болючих спогадів через мрії та уяву. "Я закриваю очі і малюю" – цей рядок символізує втечу від реальності, спробу створити в голові мир, де можливо знову знайти згадки про щастя. Сни та зорі у пісні метафорично представляють собою мостини до цього уявного, ідеального світу, де любов і смерть переплітаються, вказуючи на невід'ємну частину людського досвіду – неминучість втрати та глибину почуттів.
Використання символіки снів та небесних явищ відображає універсальну тему пошуку сенсу, втраченої любові та спроб знайти внутрішній спокій через осмислення власних переживань і емоцій. "Тих для кого кожні кроки" не просто пісня про сум; це розмова зі своєю душею, спроба прийняти втрату та знайти спосіб існувати далі, зберігаючи спогади як джерело сили, а не болю.