Пісня "Любов – це все, що є – її не вкрасти, не дай мені упасти" у виконанні Максима Бородіна є глибоким роздумом про значення любові у житті людини, про її силу, важливість та незамінність. Артист звертається до об'єкта своєї любові з запитаннями, що відображають його невпевненість та пошук підтвердження своїх почуттів. Він питає, чи заслужив він цю любов, підкреслюючи її цінність та своє бажання бути гідним її.
Ліричний герой просить не дозволити йому впасти, символізуючи прохання про підтримку та допомогу у важкі часи. Він визнає, що життя складається з чергування радості та горя, але висловлює бажання пройти через всі випробування разом з коханою особою. Це підкреслює ідею, що любов є не лише емоцією, але й підтримкою та співпрацею.
У пісні також згадується, що любов є найважливішим, що є у житті, і її не можна вкрасти або замінити чимось іншим. Це підкреслює унікальність та неповторність почуття, яке з'єднує людей і дає їм сили рухатися вперед, незважаючи на труднощі.
Звернення до коханої з проханням спинити його на краю прірви символізує потребу в її присутності та впливі, щоб не заблукати і не загубити себе. Це відображає глибоке розуміння того, що у відносинах важлива взаємодія та здатність рятувати один одного від помилок і втрат. Пісня в цілому є одою великою метафорою любові як ліхтаря в темряві, який веде та захищає, показуючи шлях додому – до серця коханої особи.