Пісня "Любов – це все, що є – її не вкрасти" виконавця Максима Бородіна пронизана глибокими роздумами про сутність любові, її важливість у житті кожної людини та неможливість її втратити чи вкрасти. Ліричний герой звертається до своєї коханої з питаннями, які змушують задуматися про цінність та заслуги перед відчуттям любові. Він прагне знати, чи заслужив він на таке світле почуття, яке веде його через темряву та невизначеність, просить не дозволити йому упасти, підкреслюючи важливість підтримки та віри в складні моменти життя.
Любов у цій пісні зображена як найвища цінність, що не підлягає крадіжці або втраті, вона стає маяком у темряві, світлом, що вказує шлях. Ліричний герой порівнює себе з кораблем, якому необхідний маяк для безпечного плавання через життєві бурі та негаразди. Ця аналогія підкреслює потребу в напрямку та орієнтирі, який може дати лише кохана особа.
Пісня відображає універсальну тему пошуку сенсу в любові та міжособистісних відносинах, виражає глибоку потребу в приналежності, розумінні та прийнятті. Вона наголошує на тому, що незважаючи на всі труднощі та випробування, які може принести життя, любов залишається непохитною опорою, що дозволяє переносити будь-які випробування та залишатися сильними. Ліричний герой визнає, що навіть у випадку втрати правди чи ілюзій, кохана особа завжди залишиться в серці, стаючи вічним джерелом світла та надії.