Пісня "Ти кохання мого джерело" Нікіти Кісельова відкриває перед слухачем картину глибокого та пристрасного почуття, що оспівується через метафору звернення до Джульєтти, символу вічного кохання. Ліричний герой висловлює безмежну прив'язаність та захоплення об'єктом своєї любові, порівнюючи своє почуття з палким полум'ям, що охоплює його душу.
Опис нічних еротичних портретів, що "малює" ніч, додає пісні чуттєвості та інтимності, відображаючи глибину та всепоглинаючу силу кохання. Готовність ліричного героя померти заради коханої підкреслює його відданість та готовність до найвищих жертв.
Відчуття втрати, описане через "довгі невеселі дні без тебе", підкреслює цінність та необхідність присутності коханої особи в житті ліричного героя. Порівняння коханої з отрутою, що одночасно є і ліком, розкриває двоїстість почуттів - біль відсутності та щастя присутності.
Заклик до коханої, опис кохання як відродження забутих почуттів, свідчить про метаморфозу ліричного героя під впливом любові. Згадка про "орган що зліва" символізує серце, що "заіскрилося у вогні" - метафора глибокої пристрасті та живлення емоцій.
В цілому, пісня є виразом всепоглинаючого кохання, що перевершує всі інші емоції, стаючи джерелом сенсу, болю, пристрасті та надії на зустріч. Ліричний герой через звернення до Джульєтти розкриває універсальність почуття кохання, що здатне трансформувати та надихати.