Пісня "А ми пишем код орнаментом" від PROBASS & HARDI занурює слухача в глибоку рефлексію про взаємодію людини з технологіями, цифровий світ і його вплив на сучасне суспільство. Лірика пісні виражає ідею про те, що людина стає нероздільною частиною цифрового світу, де вона не просто користувач, а складова його архітектури, відбиваючись в коді, як прошивка, що зливається з пластмасовими предметами, що "починають дихати".
Текст пісні наголошує на важливості збереження ідентичності та продовження роду у світі, де межа між реальним і віртуальним стирається. Автори використовують метафору коду, що пишеться орнаментом, як символ незмінності та унікальності людської сутності, яку не можливо змінити або знищити навіть в епоху панування технологій.
Посилання на "володіння пандори" і "скверний дотик" відображає страхи та виклики, що супроводжують людство на шляху технологічного прогресу, підкреслюючи потенційні небезпеки, які можуть виникнути через неправильне використання або розуміння технологій. Заклик до пам'яті про своє коріння і водночас протистояння зовнішнім загрозам розкривається через образ вічного страху та ненависті, що передається з покоління в покоління.
У підсумку, пісня "А ми пишем код орнаментом" PROBASS & HARDI є глибоким роздумом про співіснування людини та технологій, про важливість збереження людської ідентичності у цифрову епоху, та про необхідність берегти цінності та культуру в умовах безперервного прогресу. Пісня викликає роздуми про те, як зберегти свою сутність і не забути про важливість міжособистісних зв'язків та історичного контексту в світі, де майбутнє настає щодня.