Пісня "Для них це скверни дотик" від PROBASS & HARDI глибоко занурюється в тематику технологій та їх вплив на людське життя. Від самого початку, автори пропонують образи, де людина і технологія переплетені настільки тісно, що стають нерозривними. "Шукай мене в цифрі, Я є прошивка" символізує ідею про те, що наша ідентичність в сучасному світі все більше залежить від цифрових технологій, до того ж, що ми залишаємо свій слід у цифровому просторі.
У наступних рядках йдеться про важливість збереження свого роду і захисту своїх близьких, але через призму технологічних процесів, ніби нагадуючи, що в епоху цифровізації не варто забувати про основні людські цінності. "Майбутнє зеленими символами, Пластмаса починає дихати" може символізувати невпинний розвиток технологій та їхній вплив на наше сприйняття реальності.
Посилання на "володіннях пандори" та "скверни дотик" відображає страх та небезпеку, які можуть приховувати технології. Це натякає на потенційну шкоду, яку може принести безконтрольне використання технологій, що веде до втрати людяності, ідентичності або навіть призводить до самознищення.
Заключні рядки пісні закликають до самоідентифікації і самовизначення в цьому складному цифровому світі. Вони малюють картину постійної боротьби та протистояння зі згубним впливом, що змушує переосмислити своє місце в цьому новому світі. Це не лише критика, але й заклик до усвідомлення власної ролі в цифрову епоху, до збереження своєї індивідуальності та цінностей у світі, де все більше вирішується технологіями. Таким чином, пісня стає гімном новітнього покоління, яке прагне знайти баланс між технологічним прогресом та збереженням людської сутності.