Пісня "Скільки раз вдосвіта проспіває горлиця" виконавця Океан Ельзи несе в собі глибокий філософський зміст, звертаючись до тем війни, страждань, людської пам'яті та надії на мирне майбутнє. У тексті пісні автор ставить ряд риторичних питань, які відображають безперервність страждань та випробувань, через які проходить людство.
Згадка про холод, що "збудеться", та вікна, які "виб'ється", метафорично відображає руйнування та втрати, спричинені війнами та конфліктами. Поранення "об весну" символізує біль відновлення та сподівань на краще, які часто супроводжуються новими втратами. Ікони, виставлені як символи віри та надії, підкреслюють шукання духовної підтримки та втіхи серед руїн.
Відповідь на ці питання, "виткана зморшками на чолі", "вишита в пам'яті білими мальвами", "кована із сліз матерів", підкреслює, що історія страждань викарбувана в пам'яті поколінь, і кожен слід на обличчях, кожна пам'ятка в історії є свідченням непереможної сили духу та боротьби за мир.
Питання про кількість теплих днів, ясенів, що поколеться від свинцю, та дубів, що вирветься, висловлюють сподівання на відновлення та відродження, попри всі труднощі та випробування. Ця пісня є виразом болю, пам'яті та непохитної віри в майбутнє, де війна залишиться лише спогадом, а людство зможе цінувати кожен день миру та гармонії.