Женя І КатяПрикро Тільки Що З Того Боку Лиш Найкращі Лишилися

Пісня "Прикро тільки що з того боку лиш найкращі лишилися" виконавців Женя і Катя проникає глибоко в тему втрати, ностальгії та спроби знайти сенс у руїнах минулого. Вона описує внутрішній стан людини, яка зіткнулася з невимовним болем втрати та спустошення, що залишилося після розпаду важливих частин її життя – символічно представлених як розбиті міста і завали, під якими залишилася їхня молодість.

У цій пісні місто, що розпалося "на самітність" та "минуле", є метафорою до кінця одного життєвого етапу та нездатності повернутися до безтурботного періоду молодості. Співак висловлює свою потребу в самотності та боротьбу з внутрішніми демонами, що не дають йому спокою, особливо вночі. Відчуття порожнечі та неможливість знайти втіху або розуміння в своєму поточному стані глибоко резонує з темою пісні.

Особливо важливим є заклик знайти в собі силу звернути увагу на щось постійне і світле, навіть коли все навколо здається зруйнованим і безнадійним – символізоване через згасаючі зірки та одну, що продовжує горіти "для нас". Це заклик до надії, любові та знайдення світла в темряві, що є основною опорою в цьому стані внутрішнього хаосу та розбитих сподівань.

Пісня відгукується глибокою емоційною чутливістю, висвітлюючи універсальні теми людської екзистенції, такі як втрата, пам'ять, самотність та пошук світла в кінці тунелю, незважаючи на всі втрати та руйнування, що спричинені часом та обставинами. Це глибока рефлексія над тим, як пережити біль та знайти сенс у світі, що постійно змінюється.