Ця пісня піднімає тему втрати, переосмислення минулого та пошуку світла в темряві. У перших рядках описується образ розбитого міста, який символізує минуле, що вже не повернути, і юність, яка залишилася десь по той бік власного досвіду. Автор говорить про загубленість серед руїн власного життя, де кожна розбита частина є символом згаслих надій та мрій.
У наступних рядках пісні відчувається глибока самотність та бажання відірватися від болючих спогадів, хоча щось всередині все ще утримує від повного забуття. Нездатність спокійно спати і почуття тривоги вночі підкреслюють внутрішню порожнечу та пошуки сенсу серед уламків минулого.
Останні рядки надають пісні нотку надії, запрошуючи знайти ту єдину зірку на небі, яка продовжує світити лише для нас. Це метафора пошуку світла в темряві, сили, яка веде вперед, незважаючи на всі втрати та розчарування минулого. Пісня нагадує, що навіть у найтемніші часи можна знайти щось, за що варто триматися і яке освітлюватиме шлях.