Пісня "Хочеться лиш мовчки кричати" виконавців Женя і Катя глибоко занурює слухача в рефлексію про втрачену молодість, пройдений час і внутрішні переживання. Вона починається з образу розрушеного міста, який символізує минуле, що вже не повернути. Розруха міста виступає метафорою зруйнованих сподівань, мрій та невикористаних можливостей. Цей образ втраченої юності і нереалізованого потенціалу створює фоновий наратив пісні.
У наступних рядках автори діляться особистими відчуттями та досвідом, виражаючи бажання залишитися на самоті, щоб мирно рефлектувати та, можливо, забути біль минулого. Вони говорять про внутрішню порожнечу, яка не дозволяє знайти спокій, незважаючи на спроби скласти все докупи і знайти сенс у розбитих образах минулого та сьогодення.
Заклик знайти в небі зірку, яка продовжуватиме горіти для них, символізує надію. Незважаючи на темряву, яка може оточувати, є щось незгасне, що може стати віхою або точкою опори в пошуках сенсу життя та внутрішньої рівноваги. Цей мотив підкреслює ідею про важливість продовжувати шукати світло навіть у найтемніший час, прагнути до розуміння та прийняття минулого з усіма його розбитими містами та втраченими можливостями. Пісня залишає слухача з роздумами про власне життя, минуле та способи знайти мир і гармонію у своєму внутрішньому світі.