Пісня "Казав що не забудеш А випав сніг і ти пропав" Ірини Федишин - це лірична розповідь про зраду і розчарування у коханні. Лірична героїня описує, як їй обіцяли вічну любов, проте коли наставали випробування, зокрема символічний перший сніг, коханий зникає з її життя. Використання зими і снігу символізує холоднечу відносин і самотність, що настала після обіцянок бути разом.
У другій частині пісні постає образ замерзлої вишні, що стає метафорою загубленого кохання та неможливості повернення до теплих відносин. Вишня, яка у символіці часто асоціюється з молодістю, красою та любов'ю, у цій пісні представлена в замерзлому, жалобному стані. Це підкреслює трагізм втрати і невідворотність змін, що настали у житті героїні.
Заключні рядки пісні звертаються до мотиву відродження і краси, що її носить в собі вишня, коли цвіте. Це може символізувати надію на нове початок, можливість зцілення після болю та зради. Однак пам'ять про минуле залишається, і героїня стоїть перед вибором: чи можливо знову полюбити, чи варто замкнутись у собі, залишившись з замерзлими сльозами на щоках. Пісня торкається теми розлуки, переживання болю, але також і можливості переосмислення та зцілення від пережитих емоцій.