Пісня Ірини Федишин "Казав любити будеш А так ніколи не кохав" розкриває тему обіцянок і розчарувань у коханні. Вона розповідає про людину, яка обіцяла вічні почуття, але згодом зникла, залишивши лише спогади та розбиті надії. Символізм зими і снігу, що присипав стежки, вказує на холод та віддаленість, яка виникла між коханими.
Згадка про замерзлу вишню в саду та замерзлі сльози підкреслює відчуття самотності та замороженості почуттів, що залишилися після зради. Метафора замерзлої вишні також символізує втрачену можливість для любові та щастя, що не розквітне знову.
Однак, надалі в тексті постає образ розквітлої вишні, який символізує нове начало, відродження почуттів і можливість зцілення після розриву. Це нагадування про те, що незважаючи на біль розставання, краса та радість можуть знову увійти в життя.
Таким чином, пісня передає досвід переживання зради та втрати, але також надію на оновлення та можливість знайти щастя попри минуле біль. Це розповідь про циклічність почуттів та вічний пошук любові.