Ця пісня відображає глибокі почуття, смуток і ностальгію за втраченим коханням. Ліричний герой звертається до своєї коханої, яка тримає білі троянди, символ чистоти та невинності. Ці квіти стають метафорою їхніх відносин та спогадів, які все ще живі в пам'яті героя, попри їхнє розставання.
Співак згадує про спільно проведений час, обійми, які були для нього втіхою і безпекою. Але тепер, коли вони не разом, він відчуває біль і самотність, особливо з розумінням, що вона з іншим. Це відчуття підсилюється з настанням осені, яка символізує зміни та втрату.
Однак, найболючіше для ліричного героя – це усвідомлення, що його мрії про спільне майбутнє з коханою вже не збудуться. Він готовий залишити ці мрії "у ві сні", в світі спогадів та неосяжного. Навіть коли він згадує, як його кохана зігрівала його своєю присутністю, це лише нагадує про тепло, якого він більше не відчуває у її відсутності.
Таким чином, пісня – це рефлексія про любов, втрату та спогади, які залишаються жити в серцях, навіть коли реальність уже інша. Це історія про те, як складно відпустити минуле та змиритися з новою реальністю, де вже немає місця для минулих відносин.