Ця пісня відображає глибокі почуття та емоції, які супроводжують втрату кохання та спогади про колишні щасливі моменти. У перших рядках описується зворушлива картина, де кохана особа тримає білі троянди, символ чистоти та невинності, що контрастує з внутрішнім болем та сумом співака, який згадує про ці моменти.
Співак описує своє бажання не залишатися одним і страх перед зустріччю осені самотньо, що метафорично вказує на зміни в житті та страх перед ними без підтримки коханої особи. Він також згадує про спільні моменти під зливними дощами, які зараз лише нагадують йому про втрачене щастя.
Однак, найбільш емоційно насиченою частиною є припев, де говориться про те, що навіть у найхолодніші моменти спогади про кохану зігрівають його серце. Це показує, як глибоко вкорінені почуття можуть допомагати переживати розлуку та біль.
Всюди присутня контрастність образів – від білосніжних троянд, як символу невинності та чистоти, до шипів опавших троянд, що символізують біль та страждання від втрати. Пісня передає глибоку емоційну складність, що виникає зі змішання любові, втрати та спогадів.