Пісня "Де чорне чи біле вже не шукай" Сергія Мироненка занурює слухача у глибоко емоційний світ розставання, де вже не має значення, хто правий а хто ні, де сплітаються почуття болю та визволення. Виконавець звертається до мотивів наївності та зради, які вже не викликають у нього колишніх емоцій, порівнюючи свої переживання зі старим кіно, де сюжет вже відомий та не цікавий.
У центрі пісні - акт прощання, яке стає символом звільнення від минулих образ та звинувачень. Автор говорить про рішучість пробачити та відпустити минуле, наголошуючи на необхідності покінчити з усіма непорозуміннями та знайти спокій. Таке прощання сприймається як необхідний крок для внутрішньої свободи та гармонії.
Завершується пісня образом вільного птаха, що символізує абсолютну свободу душі, яка прагне вирватися з клітки минулих відносин, болю та обмежень. Автор підкреслює своє бажання жити по-новому, не зважаючи на минулі перешкоди та розчарування, прагнучи до світла та простору, де вже немає місця для чорного й білого - лише невимовна свобода буття.