Текст пісні Сергія Мироненка "Де правда й не правда вже все одно" занурює нас у світ глибоких емоційних переживань, любові, розчарування, та прощання. У перших рядках ми стикаємось з висловлюванням, що розділяє грань між правдою та неправдою, показуючи, що іноді в житті доходить до моменту, коли ця різниця втрачає своє значення. Сюжет пісні нагадує старе кіно з наївним сценарієм, де емоційні перипетії ведуть слухача через радість, що перетворюється на біль у серці.
Приспів пісні "Давай - До побачення!" виражає готовність прощати образи та звинувачення, підкреслюючи бажання розлучитися мирно. Це говорить про зрілість та розуміння, що іноді краще відпустити ситуацію та людину, аби зберегти власний внутрішній спокій.
Останні рядки пісні розкривають бажання свободи та самовизначення. Порівняння себе з вільним птахом, що прагне в небо, символізує потребу позбутися болю та обмежень, які накладає на нас важка ситуація чи стосунки. В цілому, пісня є рефлексією про важливість прийняття рішень заради власного добробуту та мирного вирішення конфліктів, навіть якщо це вимагає важких прощань. Це твір про звільнення від болю, прощення та пошук власного шляху до свободи.