Пісня "Без куль і без вогню стріне нас стріне" у виконанні Насті Балог - це лірична розповідь про біль втрати та надію на возз'єднання. Вона описує емоційний стан людей, розділених війною, але зберігаючих у своїх серцях віру в зустріч.
Перші рядки пісні малюють картину туги за рідною землею та улюбленим містом, які лишились далеко від головних героїв через військові дії. Автор пісні через образи ковдри зірок і стежок партизанських показує контраст між мирним життям та війною, що їх розділяє.
У середній частині пісні виражається надія на скоре возз'єднання. Фрази "Трошечки зачекай… І я тобі подзвоню" та "Я тебе покличу знов до себе в гості" символізують очікування закінчення війни та повернення до звичного життя.
Завершальні слова "Без куль і без вогню стріне, нас стріне стріне рідне місто наче щастя острів" наголошують на мрії про мирне майбутнє, де вже не буде місця війні, а лише щастя знову знайти свій дім і близьких. Пісня втілює глибокі почуття любові, смутку за втраченим і оптимістичного бачення майбутнього, де люди можуть жити без страху та розділень.