Текст пісні, виконаний Машею Кондратенко, є виразним закликом до єднання та опору у важкі часи. У пісні використовується низка образів та символів, що відображають боротьбу та непохитну віру в перемогу.
Перші рядки "Гей-гей, люлі-люлі, ворогам покажем дулі" мають в собі відчуття непокори та готовності стояти до останнього у відстоюванні своїх переконань і землі. Це прямий виклик ворогам, демонстрація сили та відваги.
Далі пісня набуває більш ліричного характеру, звернення до місяця "Ой, засвіти, місяченько, всі ліса і всі поля" символізує надію, що освітлює темряву невідомості, в якій опинилась країна. Це прохання про вказівку шляху, надії на краще майбутнє, де дорога, хоч і далека, але веде до миру та спокою.
Згадка про дівчину, що молить і вірить, втілює в собі образ нескореного народу, який, попри всі випробування, зберігає віру в перемогу та єдність. "Поки вірим, поки любим не зламати нас ніяк" - це вираз віри в непереможність духу людини, її здатність до любові та співчуття навіть у найскладніші часи.
Останні рядки "Ви готові? «Так готові!» Повернути кримські зорі Ви готові? «Так готові!»" викликають почуття готовності до дій, до змін, до відновлення справедливості та миру. Це не лише запитання про готовність боротися, але й вираз спільної мети, єдності та віри у власні сили.
У цілому, пісня Маші Кондратенко є могутнім гімном оптимізму, сили та віри у майбутнє, незважаючи на труднощі та випробування, що постають на шляху. Це заклик до єднання, любові та непохитної віри в перемогу.