Пісня "Гей гей розквітає потихеньку наша ненька" виконавиці Маша Кондратенко є виразним зразком сучасної української музики, що поєднує в собі глибокий патріотичний зміст із зворушливою мелодією. У перших рядках тексту авторка використовує звертання "Гей-гей, люлі-люлі", яке може символізувати колискову, але в цьому контексті це скоріше заклик до боротьби, де "ворогам покажем дулі" слугує метафорою непохитної відданості захисту своєї землі.
Далі пісня переходить до ліричнішого настрою з проханням до місяця освітити шлях, що вказує на символічний пошук віри і надії в складний час. "Молить, вірить дівчина" - це образ, що представляє собою всіх, хто з надією і вірою чекає на повернення миру. Пісня акцентує на важливості моральної стійкості і любові до рідної землі, підкреслюючи, що справжньою опорою є віра і любов, які неможливо зламати.
Заклики "Ви готові? «Так готові!»" підкріплюють ідею готовності до дій заради майбутнього, особливо згадки про "кримські зорі" і мрії про море, що наголошують на незламному прагненні повернути втрачене і відновити справедливість. Ця частина пісні відображає спільні амбіції та надії українського народу на повернення територіальної цілісності та миру в країні.
Таким чином, пісня Маші Кондратенко є потужним виявом патріотизму та непохитної віри в майбутнє України, закликаючи до єдності, любові та непереможності духу у боротьбі за свою землю. Це твір, який одночасно надихає та об'єднує, нагадуючи про важливість збереження віри в себе і свою країну навіть у найскладніші часи.