Пісня Артема Лоіка "Підписати снаряд їм по нашому від братви передати привіт" глибоко відображає емоції та переживання людей, які перебувають на війні. Вона занурює слухача в реальність життя воїнів, їхні думки та почуття в умовах конфлікту. Автор висвітлює контраст між буденністю та жахами війни, показуючи, як люди намагаються звикнути до нової реальності, де кожен день може стати останнім.
У пісні йдеться про спроби зберігати звичайне життя та людяність у надзвичайно складних умовах. Вона описує, як солдати в окопах підтримують зв'язок із зовнішнім світом, чекаючи підтримки та допомоги, а також як вони знаходять способи розважити себе, незважаючи на постійну небезпеку. Згадки про "збір на карту" та очікування "карти" від домашніх символізують надію на підтримку та зв'язок із близькими.
Артем Лоік також піднімає тему культурного фронту - ідею про те, що не всі боротьби відбуваються на полі бою. Це вказує на важливість мистецтва, літератури та інших культурних виражень у часи війни як способу протистояти ворогу та зберегти національний дух. Пісня виражає почуття єдності та взаємопідтримки серед воїнів, а також між воїнами та цивільним населенням.
В кінцевому підсумку, через свою творчість, Артем Лоік робить акцент на спільній боротьбі, витримці та непереможному дусі народу, що стикається з випробуваннями війни. Пісня стає не просто вираженням емоцій, але й закликом до солідарності, розуміння та підтримки у важкі часи.