Пісня Анни Трінчер "Хто насправді був близьким доле розкажи мені" занурює слухача в атмосферу особистісного пошуку та рефлексії. Лірична героїня звертається до природи, поля і колосків, як до свідків своїх переживань та зустрічей, шукаючи відповіді на питання про справжні почуття та взаємини з певною людиною. Вона намагається зрозуміти, хто був для неї дійсно близькою особою, хто заслуговує на її увагу та любов.
Висловлювання "Коло коло колоски знають, де була і з ким" підкреслює ідею про те, що природа є таємним свідком людських емоцій та вчинків. Лірична героїня шукає підтримки та розуміння не у людей, а у природи, сподіваючись, що вона допоможе їй знайти відповіді.
Рядки "Вірю - не вірю, досі не знаю хто ти для мене, чи любов ця навзаєм" відображають внутрішній конфлікт героїні, її невпевненість та коливання між вірою та сумнівом у почуттях іншої особи до себе. Це показує, наскільки складними та заплутаними можуть бути людські взаємини, і як важко іноді знайти істину в собі та інших.
У фрагменті про "зоряне небо в метрі над нами" та поле, що шепоче "він не той самий", відчувається мотив розчарування та осмислення реальності. Героїня стикається з розумінням, що її сприйняття людини, можливо, було ілюзією, і що вона мусить прийняти думку природи як символу істини в своєму житті.
В цілому, пісня є виразом глибоких емоційних пошуків, роздумів про любов, близькість, розчарування та осмислення справжніх взаємин. Ліричні звернення до природи підкреслюють універсальність та вічність заданих питань, актуальних для кожної людини.