Пісня "І потонув в ній назавжди" Віталія Лобача розповідає про глибокі та сильні почуття, які виникають між двома закоханими людьми. Вона починається з ностальгічного згадування про прогулянки біля моря, де головні герої вперше відчули близькість один до одного. Ці моменти наповнені ніжністю та щирістю, коли вони цілувались і обіймались, зливаючись в одне ціле, відчуваючи неземне щастя.
Далі текст пісні переносить нас до літнього вечора, коли зустріч у кафе перетворилася на незабутню подію. Порівняння коханої з квіткою, яка "мене взяла за живе", підкреслює її красу та вплив на ліричного героя. Момент, коли ім'я коханої лунає для нього як заклик, символізує глибоке та магічне притягання між ними.
Кульмінаційним моментом є опис літа як незабутнього часу, який вони хотіли б зупинити, щоб знову і знову дивитися одне одному в очі, відчуваючи ту ж силу притягання. Закінчується пісня образом запалених зірок у небі, які стають символом вічної любові та спільної долі головних героїв. Ця пісня відображає ідею про те, як моменти, проведені разом, можуть стати незабутніми спогадами, які визначають наше життя та відносини. Любов, описана в пісні, виходить за рамки повсякденного життя, надихаючи на роздуми про вічне та непорушне.