Пісня "Подих вітру схилює жита" у виконанні Тоні Матвієнко виражає глибоке занурення у світ природи, народних традицій та сімейних коренів. Вона оспівує зв'язок між поколіннями, наголошуючи на важливості пам'ятати своє коріння і звідки ми родом. Перші рядки нагадують нам про циклічність життя і природи, де подих вітру є символом змін, які ми переживаємо, і часу, що невпинно йде.
Основна тема пісні - це значення коріння і приналежності. Автор підкреслює, що без усвідомлення свого минулого, своїх традицій і коренів, неможливе ростання та розвиток. Через образи саду, що не цвіте без коріння, і човна, що не пливе без стремління, передається ідея про важливість мати міцну основу та цілі у житті.
Також пісня торкається теми родинних зв'язків і підтримки, яку ми отримуємо від близьких. Материнські очі голубі символізують безмежну любов, турботу і захист, які є важливими для кожної людини. Музика і спільні спогади живлять душу і допомагають нам переживати важкі часи.
Заключні рядки пісні повертають нас до місця, де серце відчуває себе вдома - до маленького села у власних садах. Це нагадування про те, що, незважаючи на все, наш дім і коріння залишаються непорушною опорою, до якої ми завжди можемо повернутися. Пісня є гімном до приналежності, традицій і нескінченного кола життя, що об'єднує минуле, теперішнє і майбутнє.