Пісня "І сумління сповідає час" у виконанні Тоні Матвієнко виражає глибоку зв'язаність людини з природою, корінням свого народу та значенням сімейних цінностей. У перших рядках автор зображує образи, які символізують живлення душі й тіла з рідної землі, показуючи важливість зв'язку з природою та її невичерпні дари. Подих вітру і стомлені літа метафорично відображають безперервний цикл життя та часу, що несе зміни.
Через повторення ідеї про важливість коріння та стремління, пісня підкреслює значення минулого та традицій для плідного майбутнього. Автор наголошує, що без глибокого розуміння своїх коренів і без прагнення до розвитку, життя втрачає свою суть та красу.
У пісні також відчувається глибока повага до материнської любові та важливість сімейних зв'язків. Материнські очі, згадані в тексті, є символом безмежної підтримки та ніжності. Пісня, що живить нас, та сумління, яке сповідає час, виступають як образи духовного зростання та морального компасу в житті кожної людини.
Заключні рядки розкривають тугу за домом та значення маленького села в садах автора, як символу спокою, чистоти та простих життєвих радощів. Ці образи підсумовують основну думку пісні про важливість збереження зв'язку з родиною, природою та власною душею для досягнення гармонії та щастя.