Пісня "З нами у добрі і у журбі" у виконанні Тоні Матвієнко - це лірична розповідь, що вшановує зв'язок поколінь, важливість коріння та значення родини. Від самого початку, де згадується про коріння, що п'є сік землі, створюється образ міцного зв'язку з природою та рідною землею. Ця метафора вказує на глибоку прихильність до місця походження, на якому покладено основи життя.
Далі пісня переходить до символізму мостів між поколіннями, наголошуючи на передачі досвіду, традицій та культурних цінностей. Фраза "без коріння саду не цвісти" підкреслює необхідність збереження зв'язку з предками для процвітання сучасних та майбутніх поколінь.
Особливу увагу присвячено материнській любові та її впливу на життя людини. Материнські очі, описані як "голубі", символізують безмежну доброту та підтримку, яка допомагає витримати різні життєві випробування - в радості та в скорботі.
Заключна частина пісні повертає нас до ідилічного образу рідного куточка природи - села, криниці, чистого джерела. Це не просто місця, а символи домівки, затишку та чистоти душі, що є важливими складовими життя кожної людини. Повернення до коренів, до села є метафорою повернення до себе, до своєї сутності та основ життя.
Таким чином, пісня є відображенням глибокої поваги до родинних зв'язків, традицій та неперервності життя з покоління в покоління. Це гімн життєвим цінностям, любові, та необхідності пам'ятати та цінувати своє коріння.