Пісня "Я цілую батьківський поріг" у виконанні Тоні Матвієнко - це лірична композиція, яка занурює слухача у роздуми про важливість коріння, зв'язок поколінь і значення родинних традицій. Від перших рядків стає зрозуміло, що автор пісні вшановує землю, яка живить його коріння, і час, що лягає на долоні роду як біле крило. Імагерія пісні багата на символіку природи, що метафорично вказує на неперервність життя і важливість збереження зв'язку з предками.
Подальші рядки поглиблюють ідею невід'ємності коріння для життя, підкреслюючи, що без нього "саду не цвісти", "човен не пливе", "все живе сохне". Це підкреслює універсальну істину про важливість пам'ятати своє походження та плекати його, адже воно є основою життя та розвитку.
Образ "материнських очей голубих" і "чарівлива пісня", що "живить нас", вводить мотив материнської любові та підтримки, яка є незмінним супутником у добрі та у журбі. Ця частина пісні акцентує на значущості родинних відносин і тепла, яке вони приносять у життя кожної людини.
Заключні рядки пісні розкривають особистий зв'язок автора з рідним краєм, де "є моїх садах мале село", що символізує приналежність до певного місця, яке стало частиною його ідентичності. Повернення до коріння, до родинного порога, уособлює пошук втраченої гармонії, сенсу життя та підтвердження власної ідентичності через зв'язок з минулим. Таким чином, пісня є глибоким рефлексивним зануренням у тему родинних цінностей, коріння і неперервності поколінь.