Пісня "День лежить на білому крилі" у виконанні Тоні Матвієнко - це лірична розповідь, яка поглиблено занурює слухача у роздуми про зв'язок поколінь, важливість коріння та взаємозв'язок з природою. Перший куплет з метафорою про коріння, що п'є сік землі, і день, що лежить на білому крилі, відкриває тему зв'язку людини з землею, її корінням та природою. Подих вітру та пролітаючі стомлені літа символізують невпинний хід часу та його вплив на життя людини.
У подальшому розвитку пісні акцентується на неперервності життя, яке з роду в рід кладе мости, підкреслюючи значення спадкоємності та передачі життєвого досвіду. Вислів "Без коріння саду не цвісти" говорить про важливість пам'ятати своє походження та зберігати зв'язок з минулим для процвітання майбутнього.
Материнські очі голубі у третьому куплеті символізують безумовну любов, опіку та зв'язок з батьківщиною та родиною. Чарівна пісня, що живить нас, та сумління, яке сповідає час, акцентують на моральних цінностях, які передаються з покоління в покоління.
Заключні рядки про мале село у садах, криницю та чисте джерело є символом затишку, спокою та гармонії з природою, підкреслюючи важливість збереження зв'язку з корінням та важливість традицій у житті кожної людини. Пісня є глибоким рефлексивним зануренням у сутність людського існування, значення минулого для майбутнього та неперервну циклічність життя.