У цій пісні Тоня Матвієнко дотикається до глибинних тем життєвого циклу, зв'язку поколінь та важливості коріння. Вона використовує образи природи, такі як коріння, яке п'є сік з землі, день, що лежить на білому крилі, і подих вітру, що схилює жита, для того, щоб підкреслити нерозривний зв'язок між людиною та землею, між минулим і сучасним.
Повторюваний рефрен "З роду в рід кладе життя мости" символізує передачу знань, традицій та культурних цінностей від одного покоління до іншого. Метафора коріння, яке є життєво важливим для росту і розвитку, використовується для підкреслення ідеї, що без зв'язку зі своїм минулим, своїми традиціями та своєю культурою, індивід або спільнота не може процвітати.
У пісні також згадуються образи материнських очей і чарівливої пісні, які нагадують про тепло, любов та підтримку, що передаються від батьків до дітей. Це підкріплює ідею про те, що сім'я і спадкоємність є основою для зростання та розвитку особистості.
Завершується пісня згадкою про мале село в садах співачки, символізуючи місце, де зберігаються коріння та історія її роду. Це місце, де минуле зустрічається з майбутнім, а чисте джерело символізує вічну життєву силу та очищення. Пісня є гімном до важливості пам'ятати своє походження, плекати свої коріння та передавати цінності наступним поколінням.