Пісня "Колір музики" виконавця Геля Зозуля розкриває глибокий зв'язок між музикою та особистим досвідом, висвітлюючи музику як супутника життєвого шляху та джерело емоційних переживань. Ліричний герой рефлектує над своїм життєвим шляхом, зіставляючи його з музикою, яка стає метафорою змін, нових починань та необхідності жити справжнім життям, не зважаючи на очікування інших.
У пісні порушується тема осмислення минулого та важливості переживань, що були спільно з музикою. Музика слугує не лише фоном для життєвих моментів, але й активним учасником, з яким "танцює" автор, переосмислюючи різні життєві ситуації. Ця інтеракція з музикою допомагає автору відчути повноту життя, пережити його складні та радісні моменти.
Заклик слідувати "не по тим дорогам" та звернення до пророцтв та ідіотизму життя без слухання власного серця та музики свого буття є центральними мотивами пісні. Автор наголошує на значущості внутрішнього голосу та музики як на керівництві до справжнього "я", відкидаючи суспільні норми та очікування.
Пісня є відображенням пошуку сенсу життя через музику, що виступає символом свободи, самовираження та особистісного зростання. Автор закликає слухачів не просто слухати музику, а жити нею, відчуваючи кожну ноту свого існування. Це запрошення досліджувати власні емоції, переживання та знаходити в них кольори музики, яка танцює разом з нами у вічному ритмі життя.