Пісня "Ой немає козаченька, поїхав за Десну" у виконанні KHAYAT занурює слухача в атмосферу народної балади, що переплітає теми любові, розлуки та очікування. Сюжет розгортається навколо молодої дівчини, що втратила свого коханого козака, який вирушив через річку Десну. Відсутність коханого спричиняє глибокий смуток та ностальгію, які відображені через природні образи та емоційні стани.
У першій частині пісні зображено красу природи, яка контрастує з внутрішнім світом головної героїні. Верби біля греблі, які шумлять, символізують незмінність природи та життя, що продовжується незважаючи на особистісні трагедії. Згадка про те, що козаченко від’їхав за Десну, акцентує на вимушеній розлуці та невизначеності долі коханої особи.
Далі пісня переходить до зростання дівчини, її очікування та розчарування, коли коханий не повертається. Її душевний біль та надія на повернення коханого виражені через образи росту "на другую весну" та становлення "на порі". Також у тексті використані метафори в’янучих огірочків та жовтеньких квіточок, що символізують в’янення надії та молодості героїні в очікуванні коханого.
Заключна частина пісні акцентує на глибокій печалі та безнадійності, що охоплюють дівчину, коли стає очевидним, що козаченко не повернеться. Плач карих очей стає втіленням горя та втрати, що залишаються з героїнею назавжди. Цей образ підсилюється повторенням та варіаціями в тексті, наголошуючи на безкінечності її болю та очікування. Таким чином, пісня стає виразом універсальних тем втрати, любові та надії, що незмінно звучать в серцях слухачів.