Пісня "В кінці греблі шумлять верби" у виконанні KHAYAT виражає глибокі емоції та переживання молодої дівчини, чий коханий вирушив у невідомість, залишивши її чекати його повернення. Ліричні рядки пісні починаються з опису місця, яке набуває символічного значення - верби на кінці греблі, які шумлять, стають свідками їхньої розлуки та надії на зустріч.
У серці пісні лежить історія чекання та невизначеності. Дівчина, головна героїня, живе у стані очікування повернення свого коханого козаченька, який поїхав за Десну. Це чекання символізує боротьбу з часом, який несе зміни, але не відповіді на її запитання. Вірші підкреслюють процес дорослішання дівчини, її внутрішні зміни та сподівання, що розташовуються між реальністю та бажаннями.
Емоційний апогей пісні досягається через повторення мотиву в'янучих огірочків та жовтінких квіточок, що символізують втрату надії та глибоку тугу за відсутнім коханим. Плач карих очей - це відображення душевного болю, самотності та безвихідності становища дівчини, яка залишається жити між спогадами та мріями про можливе майбутнє разом.
В цілому, пісня переплітає в собі красу української природи та глибину людських емоцій, використовуючи якісь символи та образи для висловлення універсальних тем любові, відданості, чекання та невизначеності майбутнього. Це є виразом емоційної глибини та культурної ідентичності, що резонує з багатьма на різних рівнях сприйняття.