Пісня "Через туман крикну прощай" у виконанні ГЕЛІ ЗОЗУЛІ відображає глибокі емоційні переживання особи, яка вимушена розлучитися з коханою людиною. Лірична героїня зіткнулася з реаліями, коли відносини, здавалося б невгамовні та наповнені любов'ю, доходять до кінця. Вона визнає, що залишилася сама, сприймаючи це як неминучість, хоча й розуміє вагу свого рішення йти.
Емоційний стан героїні передається через образ "серце з бавовни" - воно легке, але й легко раниме, символізуючи її внутрішній світ, сповнений болю та водночас надії на зцілення. Попри глибоку прихильність, її кохання виявляється невиліковним, підкреслюючи, що відчуття залишаться з нею назавжди, незважаючи на фізичну відсутність об'єкта кохання.
Образ падаючої зірки, який спочатку міг символізувати надію та мрії, перетворюється на метафору краху ілюзій - "не зоря була, то падав літак". Цей момент підкреслює раптовість та невідворотність змін у її житті. Використання образу туману та крику "прощай" символізує спробу звільнитися від болю через відстань та непроглядність ситуації, де вже немає місця для слів чи взаєморозуміння.
У підсумку, пісня виражає глибину емоційних переживань людини, яка стоїть на порозі важкого рішення про розставання. Вона занурюється у роздуми про втрачене кохання, сприймаючи свій біль як невід'ємну частину свого існування, що водночас вказує на її внутрішню силу та готовність приймати життя таким, яким воно є. Пісня є виразом людської вразливості та сили духу перед обличчям випробувань.