Пісня Артема Лоїка "Та у мене зліва талісман це ти" є глибоким і емоційним висловлюванням, яке торкається теми війни, особистих переживань воїна та впливу коханої людини на його долю. Автор звертається до своєї коханої, називаючи її талісманом, який допоміг йому вижити в екстремальних умовах війни. Ця пісня є відображенням інтимних думок та почуттів, що виникають у серці бійця в умовах війни, де смерть і небезпека - постійні супутники.
Ліричний герой розповідає про свій досвід на війні, про "окопи і ліси", які стали частиною його реальності. Водночас, він не хоче ділитися всіма жахами і болями зі своєю коханою, бажаючи захистити її від важких спогадів. Він підкреслює, що його кохана стала для нього захистом, її любов і молитва були ніби щитом від смерті. Це вказує на глибоку духовну зв'язок між ними, що додавало віри і сили в найважчі часи.
В останній частині пісні відображено повернення воїна додому, де він знову зіштовхується з побутовими реаліями, так відмінними від військового життя. Цей контраст між воєнною реальністю та мирним життям підкреслює складність адаптації до звичайного життя після повернення з війни. Але навіть у цих умовах, спогади про війну та роль коханої як талісману залишаються з ліричним героєм, нагадуючи про силу любові та підтримки в найскладніших життєвих випробуваннях. Ця пісня є виразом подяки, любові та визнання важливості близьких людей у житті кожного, хто пережив випробування війною.