Ця пісня DOVI занурює слухача в атмосферу глибокої ностальгії та суму за втраченою любов'ю. Ліричний герой зображує свої почуття та спогади через метафоричні образи, що підсилює відчуття їх невловимості та ефемерності. В першій частині тексту описується, як думки головного героя, "вкриті капюшонами", наче намагаються сховатися від зовнішнього світу, водночас відчуваючи легкість і свободу, "вилітаючи разом з комину як дим". Це створює враження спроби вирватися з обмежень реальності, намагаючись залишити позаду тягар минулого.
Далі текст пісні переходить до більш інтимних образів, де дощ малює на вікні обличчя коханої, а всі зустрічні написи нагадують про неї. Це підкреслює неперервну присутність коханої в житті героя, навіть коли вона фізично відсутня. Слова "куди гляну - там є твої контури" говорять про те, що спогади про кохану переслідують героя, вона залишається в його думках, серці, у повсякденних деталях життя.
Завершується пісня образом, де здається, що дзвонить телефон, хоча батарея в ньому давно сіла. Це символізує марність спроб відновити зв'язок з минулим, з коханою, яка вже пішла з життя героя. Поєднання реальності та ілюзії в цій частині пісні відображає внутрішній конфлікт та сподівання на те, що минуле можна повернути, незважаючи на його незмінність.
У цілому, пісня є вираженням глибокої туги та ностальгії за втраченим коханням, демонструючи, як спогади та образи коханої особи продовжують жити в серці та думках, впливаючи на сприйняття реальності. Це розповідь про неможливість відпустити минуле і боротьбу з внутрішнім болем втрати.