DoviМи Щастя Вже Давно Не Кличемо На Ви

Ця пісня DOVI відображає глибокі емоції та відчуття, які виникають внаслідок роздумів про минулі стосунки та втрати. Описуючи думки, які "вкриті капюшонами", автор наголошує на внутрішній захисті та спробах приховати справжні емоції від зовнішнього світу. Метафора вилітання разом з димом з комина та летіння над балконами символізує спроби вирватися з повсякденної реальності, втечу від рутини та бажання поглянути на своє життя зі сторони, як на фільм.

В подальшому тексті розкривається тема ностальгії та нескінченного згадування про особу, що більше не поруч. Дощ, що "намалює тебе на вікні", та хмари, схожі на обличчя улюбленої людини, підкреслюють неперестаючу присутність відсутнього образу в повсякденному житті. Всюди вбачаючи контури та чуючи запах зниклої людини, автор передає глибину свого емоційного зв'язку та неможливість відпустити минуле.

Пісня занурює слухача у світ внутрішніх переживань, де минуле не відпускає, а спогади продовжують впливати на сьогодення. Це розповідь про внутрішні боротьби, спроби знайти смисл у втраті та здатність бачити красу в спогадах, навіть коли вони приносять біль. Лірика пісні змушує задуматися про значення людських зв'язків, процес прощання та вплив, який минулі стосунки мають на формування нашого внутрішнього світу.