Ця пісня DOVI описує глибоке відчуття ностальгії та суму за минулим, яке вже неможливо повернути. Ліричний герой занурений у свої спогади та думки, які символічно "вкриті капюшонами", підкреслюючи бажання сховатися від реальності або захиститися від зовнішнього світу. Фраза "Вилітали разом з комину як дим і летіли над балконами, людьми" може символізувати легкість та невагомість спогадів, які водночас є невловимими та швидкоплинними, а дивлення на своє життя як на фільм відображає відстороненість та спостерігача позицію ліричного героя щодо власного досвіду.
У другій частині пісні мова йде про тугу та спогади, які оживають у повсякденних речах, наприклад, коли дощ "малює" на вікні, а хмари нагадують обличчя коханої людини. Ліричний герой бачить ім'я коханої скрізь, її контури та відчуває її запах у найнесподіваніших місцях, що підкреслює невгамовну присутність спогадів та емоцій, пов'язаних з цією людиною. Це говорить про глибокий емоційний зв'язок та нездатність повністю відпустити минуле, коли навіть ілюзія телефонного дзвінка викликає очікування чогось, що вже не може статися.
Пісня відображає загальнолюдські почуття втрати, ностальгії, та спроби знайти зв'язок із минулим через символи, предмети та відчуття, які залишаються з нами. Вона говорить про важливість спогадів, які формують наш досвід та впливають на наше сприйняття реальності. Це роздуми про те, як спогади та емоції продовжують жити в нас, навіть коли самі моменти давно минули.