Пісня "Як тече, плине час, пам'ятаю запах у школі столової" від Kalush Orchestra розповідає про ніжні та глибокі почуття, що виникають між двома людьми, які, здавалося б, відчувають любов одне до одного в умовах не надто романтичних обставин. Текст пісні передає інтимність моментів, коли пара знаходиться разом, незважаючи на навколишні незручності, такі як протікаючий дах, що капає вода у каву. Ці моменти, коли вони разом, стають для них найціннішими, вони сміються, навіть будучи промокшими та хворими, бо їхні почуття переважають будь-які фізичні незручності.
Співак згадує, як вони сиділи, мовчали, не помічаючи нікого навколо, глибоко відчуваючи одне одного, що для них було проявом справжньої любові. Ця історія переплітається з образами їхньої повсякденності, де навіть самотність відчувається лише тоді, коли вони разом, що символізує їхню нерозривну зв'язок.
Описується момент, коли вони разом переживають дощ, що є метафорою складнощів та проблем, але їхня спільна присутність та взаємопідтримка допомагає їм це пережити. Посмішка коханої особи стає для нього маяком у темряві, символом надії та світла.
Заключний розділ пісні висвітлює думки про те, як іноді одна особа може відчувати себе самотньою навіть у присутності коханої людини, але готовність прийняти відмову або негативну реакцію від другої сторони вказує на глибину їхніх почуттів та здатність до самопожертви заради коханої особи. Таким чином, пісня є виразом глибокої емоційної зв'язаності, що перевищує фізичні обставини та незручності, підкреслюючи важливість емоційного зв'язку та взаємної підтримки в стосунках.