Пісня «Зелений гай» Таїсії Повалій – це лірична історія про спогади, любов та меланхолію, що відчувається у серці кожного, хто коли-небудь переживав розлуку з коханою людиною. Центральним образом твору виступає зелений гай, який символізує місце, де розгортається дія та де народжуються найтепліші й найболісніші спогади. Цей гай, що шумить у пам’яті, зберігає сліди кохання та обіцянок, які з часом можуть забутися, але гай залишається немов свідком цих почуттів.
Зелений гай також виступає метафорою для душевного спокою та краси природи, яка контрастує з внутрішніми переживаннями людини. Тут відбувається зустріч двох сердець, їхнє кохання, а також роздуми про майбутнє. Пісня зворушливо передає, як кохання може бути одночасно радісним і болючим, як воно змушує замислитися про плинність часу і вічність природи.
У композиції звучать нотки ностальгії та суму за минулим, коли співачка згадує щасливі моменти і втрачені надії. Вона закликає музикантів грати, щоб ця музика продовжувала звучати в її пам'яті, нагадуючи про колишню любов і щасливі миті, які назавжди залишаться в її серці. Таким чином, «Зелений гай» стає символом незабутніх моментів, які, попри все, живуть у душі, підкреслюючи їхню важливість і незворотність.