У пісні "Трапляються ж комусь казкові герої" українського гурту Boombox розкривається тема особистісної недосконалості та щирого визнання своїх вад перед коханою людиною. Ліричний герой звертається до Поліни, порівнюючи себе з ідеалізованими знаменитостями, як-от Девід Бекхем, Джастін Тімберлейк, Брюс Вілліс, і визнає, що він не відповідає цим високим стандартам.
Він говорить про те, що в інших можуть бути герої, як у казках, але він у Поліни — простий та неідеальний, зі своїми вадами та слабкостями. Відчуваючи себе "суцільною вадою" і "соціальною провиною", він все ж намагається донести, що його почуття справжні.
Герой пісні закликає Поліну зрозуміти, що він хоч і "буває страшний", але насправді він залишається "неспокійною дитиною", яка має щирі почуття до неї. Він звертається до неї з позиції скромності та вразливості, що виявляється в словах "я на колінах".
Загалом, пісня виражає ідею про те, що не всім дано бути героями, як у кіно чи казках, але це не зменшує цінності їхніх почуттів та справжності. Герой пісні просить кохану прийняти його таким, яким він є, незважаючи на всі його недоліки.