Okean ElzyВiтер Погас Ми Не Однi Ми Не Живi

Пісня "Вітер погас" українського гурту Океан Ельзи — це ліричний вираз почуттів самотності та відчуження, які переживає ліричний герой. Він звертається до когось, хто, на його думку, також втратив здатність відчувати і жити повноцінно. "Ми не одні, ми не живі" - цей рядок підкреслює ідею втрати особистісних характеристик, які роблять людину "живою".

Другий куплет занурює нас у світ буденності та рутини, де все здається неважливим і марним. "Хочу — не хочу, знаю — не знаю" відображає нерішучість і коливання, які часто супроводжують депресивний стан. Ліричний герой просить когось налити йому чаю, щоб зігрітися, але потім розуміє, що і це не принесе потрібного втіхи.

У рефрені "Віктор погас, ми не одні, ми не живі" можна побачити заклик до іншої людини – звернення до неї, щоб вона "вимкнула час". Це може символізувати спробу зупинити момент, у якому вони обоє відчувають себе мертвими, неспроможними відчувати або виражати справжні емоції.

Заключний рядок "Не така, як всі" повторюється, ніби ліричний герой шукає в іншій людині щось унікальне, але замість цього відчуває її віддаленість і відмінність від себе, тим самим підкреслюючи ще більшу самотність. Пісня ставить питання про те, як люди можуть бути так близько один до одного, але водночас абсолютно віддалені та несправжні.