Пісня "Доторкнись то є тільки спомин" виконавиці Sonya Kay занурює слухача в атмосферу роздумів про вічність і втрати, що вже стали лише спогадами. У тексті пісні зображено падіння "вниз по світу", що символізує не лише фізичне переміщення, але й емоційний спад, пов'язаний із зазнаними втратами та змінами в житті. Ця метафора повторюється, наголошуючи на невідворотності часу і життєвих подій, які виходять за рамки людського контролю.
Слова "озирнись все іде по колу, не повернеш знову" говорять про циклічність буття, де кожна подія, кожен момент є лише відлунням минулого в теперішньому, і водночас відсиланням до майбутнього, з яким ми не можемо впоратися або змінити його. Головний образ пісні — дотик, який став лише спогадом, підкреслює тему недосяжності та втрати. Це демонструє ідею про те, що деякі речі в житті залишаються недосяжними, перетворюючись на спомини, з якими можна лише миритися.
"Там де тепер є ти, сон відкриває двері в Вічність" — ці слова розкривають філософське бачення смерті або втрати як порталу до іншого виміру існування, що лишається незримим і непізнаним для тих, хто залишається в живих. Зоряний саундтрек стає символом вічної пам'яті, мелодії, яка продовжує лунати навіть після прощання. Пісня закликає до роздумів про вічне, про те, як спогади й переживання втілюють в собі непорушну частку нашого життя, яка продовжує існувати незалежно від фізичної присутності.