Okean ElzyМи Не Однi Ми Не Живi

Пісня "Ми не одні ми не живі" українського рок-гурту Океан Ельзи пропонує глибокий занурення в стани відчуженості та апатії, які можуть охопити людей у сучасному світі. У перших рядках описується момент, коли ніч після дощу висихає, а вітер затихає, що може символізувати завершення певного періоду або спад емоційної бурі. Проте головні герої пісні відчувають себе ізольованими від цього світу, мов вони не живі, просять "виключити" їх, що підкреслює їхнє бажання відключитися від навколишньої реальності.

В іншій частині тексту ми бачимо зображення рутинних і невиразних взаємин між людьми, де одна особа спостерігає за іншою, яка "дивиться вниз" і довго мовчить. Ця апатія проявляється у відмові від спілкування та спільного переживання емоцій, що може вказувати на емоційне вигорання або відчуття внутрішньої порожнечі.

У пісні також звучить мотив індиферентності до повсякденних аспектів життя, як-от вибір між чаєм та кавою, що відображає байдужість до власних бажань та переваг. Ліричний герой висловлює ностальгію по "ангельському саду", символічному місці минулого щастя, до якого він бажає повернутись.

Таким чином, пісня передає відчуття втрати зв'язку з живим та справжнім у механізованому світі, де люди стають схожими на манекени, втрачаючи свою унікальність і здатність до глибоких емоцій. Фраза "не така, як всі" є викликом цій одноманітності, кличем до самовираження та повернення до справжнього "я".