Пісня "Кувала зозуля" у виконанні Ірини Білик наповнена образами та символікою, що відображають глибокі почуття та переживання. У першому куплеті зозуля символізує початок нового дня та нових можливостей, що асоціюється з чарівністю і надією. Згадування про "мрійне світання" та "чарівний доранок" викликає образи спокійної та чистої краси природи, що відкриває двері до світу великих можливостей і глибоких почуттів.
На противагу цій ідилії, другий куплет вводить елемент трагізму і нестабільності через образ лебедя, який летів і приземлився на хмарі, але потім його шлях обірвався зливою. Цей образ можна трактувати як метафору хвилькуватих відносин, де моменти щастя часто перериваються труднощами та випробуваннями. "Літо відійшло" підкреслює сезонну зміну, символізуючи закінчення чи перехід, можливо, відносин або важливого періоду в житті.
В останньому куплеті повторюється мотив зозулі, яка знову кує на світанку, підкреслюючи циклічність і відновлення. "Солодке бажане довічне кохання", що "на нас накотилось замріяним сном", говорить про вічність і незмінність глибоких емоцій, про бажання зберегти ці миті на завжди. Пісня багата на емоції та відчуття, відображаючи універсальну тему любові, втрати та надії.